Суд захистив право власності ТОВ "Строймайстер" на під'їзні залізничні колії

11 грудня 2017 року Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий   суддя Василишин А.Р., судді Розізнана І.В., Бучинська Г.Б. залишив в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року в справі № 924/374/16, яким було визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит".

ДОВІДКОВО: У квітні 2016 року до Господарського суду Хмельницької області звернувся позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Строймайстер” до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та 2) Агропромислового науково - виробничого підприємства "Візит" із позовом, у якому просив визнати недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року, укладену між відповідачами.

По суті предметом спору є доведення набуття права власності на під’їзні залізничні колії при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500 м., які були предметом біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року і є частиною залізничної під’їзної колії, яка раніше належала ВАТ Старокостянтинівський завод ”Металіст”,  який у свою чергу  продав її Товариству з обмеженою відповідальністю “Бора Девелопмент”. У останнього позивач в подальшому придбав цю колію у складі цілісного майнового комплексу.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено набуття права власності на окремо визначене майно, що є предметом спірної біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено,  визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року, укладену між відповідачами. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що саме позивач є власником під’їзної залізничної колії. Крім цього останнім правильно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом визнання угоди недійсною, оскільки станом на день подачі позову залізничні рейки не були вивезені на територію відповідача-2 та не перебували у його володінні, а тому у позивача не було підстав застосовувати такий спосіб захисту, як витребування майна на підставі ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України. Відхиляючи клопотання відповідача-2 про застосування строків позовної давності до вимог позивача, апеляційний господарський суд зазначив, що останній дізнався про наявність біржової угоди та порушення свого права 31 березня 2016 року, коли відбувався демонтаж залізничної колії, а матеріали справи не містять доказів того, що позивач знав чи міг дізнатися про її укладення (біржової угоди) до зазначеної дати.

Постановою Вищого господарського суду України від 07 березня 2017 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 15 червня 2016 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. При цьому Вищим господарським судом України зазначено, що апеляційним господарським судом не встановлено жодних правовстановлюючих документів, які б свідчили про належність майна, зазначеного у спірній біржовій угоді, як позивачу, так і особам, які за твердженням останнього відчужували йому під'їзну залізничну колію. Разом з тим, право власності позивача на земельну ділянку, на якій знаходиться майно, не може підтверджуватись листом міського голови, а технічний паспорт на майновий комплекс, як і Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є лише документами, яким оформлюється право, але не є правочинами, на підставі якого право власності виникає, змінюється чи припиняється, тобто правовстановлюючими документами.

Разом з тим вказано, що, відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд не дослідив належним чином весь ланцюг правовідносин щодо відчуження майна, яке було включено до спірної біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року, зокрема не встановив форму власності майна (під'їзної колії) на момент його передання Фондом державного майна України та правомірності такого передання, а також послідуючих його відчужень аж до виникнення, як зазначає позивач, у нього права власності на зазначене майно. Наголошено, що дослідження зазначених обставин у даній справі є важливим для правильного вирішення спору.

24 березня 2017 року Господарський суд Хмельницької області прийняв до свого провадження справу на новий розгляд, також ухвалою суду було призначено справу до слухання у колегіальному складі та залучено у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Рішенням від 29 червня 2017 року судом першої інстанції позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Строймайстер” задоволено, визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28 травня 2009 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит".

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції під час нового розгляду справи, відповідач – Агропромислове науково-виробниче підприємство "Візит" подало апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Вчора, 11 грудня 2017 року, Рівненський апеляційний господарський суд виніс постанову, якою залишив рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року без змін, а апеляційну скаргу Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" – без задоволення.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Мотиви та обґрунтування прийняття такого рішення суду апеляційної інстанції будуть відомі з його повного тексту.

Прес-служба суду