Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинна на час закінчення строку дії договору оренди (27.01.2015) не передбачає автоматичного поновлення договору оренди, а лише визначає обставини, за яких орендар має переважне право на поновлення договору, що не виключає необхідності повідомити орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк»
У справі № 902/654/16 заступник прокурора Вінницької області звернувся до господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" про повернення земельної ділянки.
Підставою для заявленого позову стало закінчення строку дії договору, не поновлення його дії та не повернення орендарем орендованої земельної ділянки.
Під час вирішення спору, судами встановлено, що розпорядженням Липовецької районної державної адміністрації № 9 від 12.01.2008 ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" передано в оренду земельні ділянки загальною площею 61,1601 га, в тому числі: 35, 9976га ріллі із земель запасу Біляківської сільської ради; 25,1625га ріллі із складу земель історико-культурного призначення на території Іваньківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом укладення договорів оренди земельних ділянок.
23.03.2009 між Липовецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" (орендар) укладено договір оренди землі.
Згідно п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білянської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 35, 9976га, в тому числі рілля 35,9976га. (п. 2 договору).
Договір укладено на 5 (п’ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 2.1. договору).
Відповідно до акту приймання-передачі Липовецька районна державна адміністрація (орендодавець) передала, а ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" (орендар) прийняло земельну ділянку загальною площею 35, 9976 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білянської сільської ради.
Станом на день подання позову, строк дії договору оренди закінчився.
Також судами встановлено, що Відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі листом № 19-28-99.3-1325/2-16 від 27.05.2016 повідомив ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" про закінчення терміну дії договору 27.01.2015 та просив повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 35,9976га, яка розташована на території Білянської сільської ради Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області, як розпоряднику земель сільськогосподарського призначення державної власності, шляхом підписання актів прийому-передачі земельних ділянок.
На час розгляду справи, доказів повернення відповідачем земельної ділянки за актом приймання-передачі суду не надано.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, враховуючи наступне.
Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Як встановлено судом, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка була чинна на час закінчення строку дії договору оренди (27.01.2015), не передбачала автоматичне поновлення договору, а лише визначала обставини, за яких орендар має переважне право на поновлення договору, що не виключало необхідності повідомити орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.
Надаючи оцінку доказам, апеляційний господарський суд зазначив, а касаційний господарський суд погодився, що відповідачем не доведено обставин направлення останнім відповідної додаткової угоди позивачу та її укладення, а також обставин відмови або зволікання позивача у її підписанні, не встановлено звернення відповідача з позовом до суду про зобов’язання укласти додаткову угоду, а відсутність належних доказів волевиявлення відповідача не створює будь-яких прав та обов’язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Суддя-спікер Інна РОЗІЗНАНА